Подякувати вчителю своїми словами, у прозі

Мій учитель – ви мій друг. Спасибі за те, що кожен день вчите нас чомусь новому та цікавому, допомагаєте і любите нас як своїх дітей.

Учитель – це дивовижна людина. Немає жодної іншої професії, де співробітник присвячував би всі свої дні іншій родині крім своєї. І адже кожна дитина, яка потрапляє під вашу опіку, автоматично стає вашим. Але час нещадно. І ось ми вже не ті малюки, а дорослі самодостатні люди, які сьогодні залишають шкільну лаву. Нам належить зробити крок на дорогу життя. Але це не означає, що ми викинемо з пам’яті уроки, які ви нам викладали. І частинка вашого тепла завжди буде зігрівати серце кожного з нас, дорогий ви наш учитель. Нам би дуже хотілося, щоб ви стали найщасливішою людиною на землі. Ви заслужили цього. Адже з яким часом важко дається виховання і навчання важких дітей, таких як ми. Навіть у відповідь на наші витівки ви завжди відповідали нам дружбою. Тепер же ми хочемо віддячити вам нашої вдячністю! Не відмовте нам, прийміть наші подячні слова!

Хочемо сказати спасибі, що навчили нас не тільки знань, а й школі життя. Ми тепер вміємо радіти перемогам, визнавати поразки і вчитися на своїх помилках.

Учитель! Як багатогранно це слово! Скільки ніжності і тепла в ньому. Зі словами подяки хотілося б до вас звернутися. Адже ваша праця є неоціненним і шляхетний. Ви ведете нас по життю. Вивчайте виживати в цьому світі, роблячи нас людьми. Міцного здоров’я Вам, сонячних посмішок, безхмарного неба і творчого натхнення.

Спасибі, прекрасний і добрий учитель, за Вашу працю і Ваші старання, за розуміння і доброту душі, за знання і наполегливість, за теплі слова і мудрі поради, за підтримку і прекрасний настрій. Будьте щасливі і здорові!

Любі наші педагоги, ось і прийшов той день, після якого ми вже не сядемо як зазвичай за наші парти, чи не відкриємо зошити і для нас не продзвенить дзвінок. Навіть якось не віриться. Адже 11 років – термін далеко немаленький. Насправді ж вони пронесли нібито за кілька хвилин. Всі ці роки ви провели разом з нами. І це навіть не дивлячись на те, що ми постійно пустували, нескінченно прогулювали, у нас часто змінювалося настрій і чого ми тільки не витворяли. Тому, прийміть наші слова подяки за те, що у вас, ніколи не виникало думки здатися, що ви завжди знали, з якого бокудо нас підійти. Ви навчили нас любити науку і допомогли визначитися з подальшим шляхом. Отримані від вас знання, стали справжнім фундаментом для всієї нашої подальшому житті. Ми ніколи не посміємо вас забути і як можна частіше буде заглядати в гості. Обіцяємо, ви будете нами пишатися!

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17