Оригінально подякувати вчителю до сліз, у прозі

Сьогодні ми прощаємося зі школою і хочемо винести особливу подяку нашому першому вчителеві. Ви вчили нас писати, читати, дружити, поважати. Стільки сил і праці Ви вклали в кожного з нас, стільки нервів витратили, що просто неможливо підрахувати. Ваша душа повна добра і любові. Ви справжній педагог, який відданий своїй справі. Ми хочемо побажати тільки вдячних і старанних учнів. Низький Вам уклін. Ми завжди будемо вдячні за все, що від Вас отримали!

Дорогі наші вчителі! Дякуємо вам за те, що завжди в нас вірили. Що на своєму прикладі показали, як потрібно жити і виживати, ніколи не здаватися, втілювати мрії в реальність і наполегливо йти до своїх цілей.

Дорогий наш перший учитель, ви – вірний і добрий наставник наших діток, ви – чудовий і чудова людина, ви – відмінний фахівець і чудовий учитель. Від імені всіх батьків хочемо сказати Вам велике спасибі за те, що ніколи не залишали жодного з хлопців наодинці зі страхом і сумнівом, спасибі за розуміння і лояльність, спасибі за Вашу нелегку, але дуже важливу працю. Бажаємо Вам не втратити здібностей і сил, бажаємо завжди добиватися успіхів в діяльності і щастя в житті.

Перший вчитель, перший дзвінок, перший урок … Все це було так давно. Сьогодні ми стоїмо на порозі школи і говоримо не тільки «до побачення», а й «спасибі». Від імені всіх випускників дякуємо весь педагогічний колектив школи за ті знання, вміння, навички, яким ви нас навчили. Ви не просто вчили нас, а відкривали свої душі і серця, ділилися цінних життєвим досвідом з нами. Ви – наші друзі, наставники, приклади для наслідування. Завжди залишайтеся бадьорими, активними, здоровими!

Ось і настав той довгоочікуваний для нас момент. Він віддається в нашому серці урочистій мелодією. Разом з тим, нам сумно і ми сповнені жалю. Ми залишаємо стіни рідної школи. Ці роки вже не повторяться і їх ніяк не повернути. У минулому залишаються прекрасні шкільні роки, коли нас прощали за наші вчинки, брали помилки; коли завжди намагалися зрозуміти і допомогти, вчили і підтримували. Для нас школа – це не тільки місце, де ми отримали знання. Це дійсно наш другий дім. Хоч це і банально звучить. А ви нам, наш дорогий учитель, стали практично як член сім’ї. Найчастіше ми не розуміли вас і збирали образи. Нерідко навіть самі ображали вас. Хочемо попросити за це вибачення. Тоді ми були ще дурними дітьми. Ви завжди були поруч. І не тільки для того, щоб навчити писати, рахувати і читати. Ви навчили нас набагато більшого – думати, замислюватися, відповідати за свої дії, аналізувати. Спасибі вам велике за це!

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18