Зовсім недавно ви переступили поріг школи. І мені не віриться, що сьогодні ви залишаєте назавжди її стіни. За роки навчання я дуже звикла до кожного з вас. Ви для мене, як рідні діти, мої дочки і сини. Сподіваюся, ви мене не забудете, і будете приходити в гості. А зараз хочу побажати вам світлої дороги, яка чекає попереду. Викладайте свій життєвий шлях по крупинці, щоб стежка була міцною і довговічною. Нехай всі ваші ідеї, мрії втілюються. А школа назавжди залишиться в пам’яті, як прекрасне, наповнене цікавими подіями час.

Чого тільки не було в нашому шкільному житті: уроки, конкурси, свята, вечори, виховні години. Звичайно, не обійшлося без вибитого скла, паперових літачків на уроках, розмальованих щоденників, втрачених портфелів. Все це цінні краплі великого океану шкільного життя. Ще недавно ви трепетно ​​трималися за руки батьків. Сьогодні поріг нашої школи все той же, але ви стали іншими. Цікаві діти перетворилися на дорослих юнаків та дівчат, у яких попереду нова, але така цікава життя.

Зараз пролунає останній дзвоник і поставить крапку цього навчального року. Нам всім трошки сумно його чути, адже скоро доведеться розлучитися з Вами, але, в той же час, і радісно. Адже Ви отримаєте можливість відпочити, набратися сил і нових ідей. Удачі Вам, ми чекаємо Вас в майбутньому році.

Шановні одинадцятикласники, сьогодні фінальною крапкою Вашого перебування в стінах школи стане переливчастий голос останнього дзвоника. З тієї хвилини, як він прозвучить, закривається для Вас двері в дитинство, і починається широка дорога юності. Нехай же вона ніколи не стане вузької стежкою, а приведе Вас до успіху, знань, становленню себе як особистості.

Рідна школа, дорогі вчителі, улюблені діти, ось і настав той час, коли ви піднімаєтеся ще на один щабель вище. Бажаємо, щоб ваш життєвий шлях був щасливим, повноцінним, вдалим і цікавим. Нехай ваші ноги не збиваються в кров об каміння, які буде підкидати вам доля.