Не відразу віриться, але вже пройшло 40 років з того моменту, як ми стояли на порозі рідної школи напередодні нових стартів і відкриттів. У кого-то з нас все вийшло з першого разу, хтось міняв свої плани і цілі, але тепер ми знову все тут, а наша юність позаду. Але я хочу всім побажати з посмішкою згадати чудові роки за шкільною партою, і хоч на один день знову стати тими бешкетними хлопцями і дівчатами, в очах яких радість і безтурботність. І нехай ці спогади всім нам додадуть сил, енергії і натхнення для нових успіхів і нових історій.

Школа ніби рідний дім … Тут ми отримали перші уроки життя і науки, раділи досягненням і важко переживали невдачі. Сьогодні кожен може знову в ній побувати, розповісти однокласникам про власні досягнення, звершення, кар’єрі та сім’ї. Нехай для всіх День зустрічі випускників стане незабутнім і приємним святом, який через багато років також захочеться повторити.

Двадцять років пролетіло, як шкільний урок і дуже приємно бачити вас знову. Все той же запал в ваших очах і ті ж знайомі посмішки. Дуже радісно, ​​що роки не змусили забути нашої шкільної дружби. Хочу щоб час не полишало на ваших обличчях сумних відбитків. Нехай тільки все найкраще буде у вашому житті. А головне здоров’я, сил і терпіння для нових досягнень. Щастя вам дорогі!

Друзі! Випускники! Однокласники! Нехай з кожним днем ​​міцніє ваш союз. Незважаючи на прожиті роки, залишайтеся в душі дітьми. Побільше радості, сміху, дитячого запалу. Ніколи не сумуйте. Ідіть по життю легко і весело. Підтримуйте один одного. Не забувайте шкільну дружбу. Пам’ятайте вчителів, котрі подарували вам частки своїх сердець.

З роками наші дівчата лише краше, хлопці – молодцями. Спогади про спільне підкорення граніту науки гріють і змушують посміхатися. Так давайте збережемо традиції зустрічі, нам завжди єщо згадати. З річницею випуску, дорогі!